> Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі - Исторические хроники - Akemals.site
Исторические хроники » Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).

Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.

Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.

Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.

Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.

Политические и социально-экономические последствия крестьянской реформы
Опубликование "положений" о новом устройстве крестьян вызвало полное разочарование в радикальных кругах. "Колокол" Герцена в статьях Огарева провозгласил, что крепостное право в действительности вовсе не отменено и что "народ царем обманут". С другой стороны, сами крестьяне ожидали полной воли и были недов ...

Просветительская деятельность  святых братьев
Когда к византийскому императору прибыло посольство от хазарского кагана с просьбой прислать мусульманам ученых для знакомства с христианством, император и патриарх единодушно выбрали Константина. Император поручал ему самые важные и ответственные миссии. История церкви отмечает победу Константина в диспутах с патриархом Иоанном, приве ...

Кремль в ХVIII-ХIX веках
Средневековый ансамбль Кремля, достигший к концу ХVII в. наивысшего художественного расцвета, в ХVIII и последующих веках переживает процесс изменений, в основе которых лежало новое эстетическое мировоззрение, а также иные потребности быта и комфорта. Стиль классицизма постепенно становится господствующим. Улицы Кремля из узких и кривых ...